Recent Posts

Posted in Із за-кордону Галерея Тексти АА Форум Читальня

Відео про А.А.

Життя під час карантину

Про АА у Нью Йорку

Засновник А.А. у фото

Мультик про узалежнення

HTB 2010p.

0 187
Posted in Галерея Програма АА Тексти АА Форум Читальня Що мені дало АА

Презентації А.А.

Хто такі АА?

А.А. м.Києва про себе

Звернення до керівників підприємств та організацій

Структура Служб в А.А.

Терапевтичні осередки та Програма А.А. у місцях позбавлення волі Республіки Польща.(2012р.)

Posted in Історії виздоровлення Тексти АА Читальня

Єдина мета АА

Традиція 5: “ Кожна група має одну головну мету – нести послання алкоголіку, який ще страждає”.
“Є такі, що передбачають, що АА може незабаром стати ведучою силою в духовному пробудженні у цілому світі. Коли наші приятелі говорять такі речі, вони фантастично думають та щиро висловлюють свою думки. Але ми з АА, мусимо зважити що таке честь, і таке пророцтво можуть, для більшості з нас виявитися як добре вдаряючи в голову напоєм, коли б ми насправді повірили, що це основна мета АА і почали б згідно з цим дотримуватися.
Для цього наша спільнота буде виважено тривати при її єдиній меті: нести послання алкоголікові який ще терпить. Даймо від пір гордовитому ставленню, що якщо Бог дав можливість нам перемогти в одній галузі, нашим обов’язком є стати посередником ласки для кожного.
Співзасновник АА Bill W. 1955r.

Яких осіб, для виконання необхідних для життєдіяльності групи нам потрібно?
Потрібно людей щоб виконувати різні роботи в групі. Більшість з нас погоджуються, що АА ніколи не повинно бути “з організованим”. Однак, не наражаючись на духовне і демократичне небезпечним аспектом спільноти, можемо “створювати служби і комісії, безпосередньо відповідальні перед тими кому вони служать”. (Традиція Дев’ята). В групах АА , ці довірені комітети, ще називають їх – “функціональні особи”, є переважно вибраними у групі на окреслений час. Як нагадує нам Традиція Друга Наші лідери – це лише довірені слуги, вони нами не керують”.
Кожна група вирішує про мінімальний термін тверезості для учасників АА, щоб могли бути обраними до якого – не будь служіння. Переважно вимагається тверезість від 6 місяців до 1 року або більше. Кожен представник служби має свій “титул”. Але “титул” в АА (напр. Речник, мандатник, бібліотекар і т.д.) не є джерелом жодного авторитету або захисту, єдине окреслюється служіння та відповідальність.
При виборі служб належить керуватися найголовнішим – це добро групи, коли вибрані особи АА виключно для того, щоб залишився він “сухий”, – не проходить. В часі тривалості служби знання 1 і 2 Традиції – є особливо допоміжне. Група повинна діяти так, щоб службові комісії та комітети та довірені особи виконували свою роботу при мінімальній організації. Погляньте на схему запропонованих функцій у групі.
Структура служб у групі АА
Ведучий
Речник
Скарбник
Мандатник

Група АА … де все починається
Нижче подані службові ролі, встановлені для багато чисельних груп, щоб служити групі в “ЇЇ домі”, і в дуже широкому суспільстві.
Ведучий повинен знати Традиції і ознайомлювати з умовами проведення зібрань. Вибирається на окреслений час, однак не довше а ніж рік, або від зборів до зборів, в залежності від сумління та культури групи.
Від ведучого очікується, щоб:
1. Дбав про порядок на зборах та дотримував дієвий перебіг зборів.
2. Надавав право голосу, особам що зголошуються до виступів.
3. Має право, на рівні з речником, перебивати виступи або просити про їх скорочення. Так робиться коли виступаючий відхиляється від теми або не говорить про свій власний досвід, а своєю промовою ламає Традиції АА.
4. Подавав тему зустрічі та заохочував до участі інших.
5. Стежив за пунктуальним роз початком та закінченням зібрань.
6. Наголошував про дотримання 7 Традиції, яка добре поєднується з відповідальністю кожного учасника зустрічі.
Від тактовності, вміння і виваженості ведучого залежить в більшій мірі атмосфера пануюча на зборах, добре про це пам’ятати, що коли вибирають таку особу. Натомість ведучий повинен пам’ятати, що він є тим, якого важко не помітити але повинен так це робити, щоб його було як найменше помітно. Покора – це усе, що повинно характеризувати доброго ведучого.

Мандатник – працює в Інтергрупі і в регіоні – і є променем сонця, що з’єднує групу з Конференцією УРО, за допомогою чого групи діляться своїм досвідом і дають можливість висловити загальне сумління групи часом їх називають “сторож Традицій”, ознайомлюються з 3- гаслом АА – наша духовна відповідальність, щоб служити за дарма.
Переважно обираються на двохрічний термін і:
представляють групу на зустрічах Iнтергрупи чи регіону
інформують членів групи про потреби та діяльність групи
отримують та діляться з групою кореспонденцією з УРО, “Джерело”.
Мандатник може також допомагати своїй групі розв’язувати різного роду суперечки, особливо пов’язані з 12 Традиціями. Служачи своїм групам вони можуть користуватися з усієї допомоги УРО АА.
Одночасно обирають заступника на випадок, якщо мандатник не може взяти участі у зустрічах Інтергрупи чи регіону. Належить заохочувати заступника мандатника, щоб ділилися відповідальністю з рівні Інтергрупи чи регіону.

Представник до справ літератури та колпортажу, в групі дбає про те, щоб книжки та брошури, ухвалені Конференцією АА, і куплені (або взяті під реалізацію) у УРО АА, або Інтергрупі, були легко доступні та експоновані на групі. Бібліотекар у групі, може отримати інформацію, та формуляр на замовлення літератури, за адресою: м.Київ, вул. костельна, 17. Тел.:

Робочі зібрання АА
У більшості груп, речник або інша особа (яку обрано до виконання) скликає робочу зустріч, які зазвичай відбуваються щомісяця або щокварталу.
Під час, коли деякі групи часом дозволяють брати участь особам, які не є членами АА, тільки члени групи мають право голосу. Теми зібрання можуть бути:
вибір нових осіб за для служіння в групі чи інтергрупі;
планування зустрічей (відкритих, інформаційних, спікерських, і т.д.)
прийняття та обговорення термінових фінансових питань:
вислухати зауваги мандатника, та інших осіб, що виконують функціональні обов’язки у групі:
розподіл коштів між Інтергрупою, регіоном, і Бюро УРО АА.

Перед голосування є обов’язковим, щоб учасникам були представлені усі факти, які мають відношення до вирішуваного питання. У деяких випадках можна попросити кілька учасників, щоб подумали “за” і “проти” даного (не однозначного та важливого можливо з наслідками) питання, і представили їх на зустрічі. Шлях до прийняття виваженого сумління групи у великих чи малих справах, – це процес, який може довго тривати. Але важливим є щоб погляди меншості або взагалі протилежні думки щодо більшості, були вислухані на рівні з поглядами більшості. У багатьох випадках вони можуть навіть змінити хід справи та подальшої ініціативи групи.
Робочі зібрання зазвичай плануються перед або після звичайних зборів АА. Вони мають тенденцію до неформальності, тому, що звичаї ведення груп АА відрізняють групу від групи. Деякі групи у своїх діях чинять згідно з обмеженими умовами парламентськими, тільки для того, щоб переконатися, що багато з учасників є не освіченими у парламентській процедурі і почувається надміру застрашеними, щоб подати “голос”. Поза цим, існує духовна натура нашої спільноти, (вкладена) окреслена в наших Традиціях і Концепціях, яка вказує нам шлях у широкому полі діяльності.

Структура служб у групі АА
Ведучий
Речник
Скарбник
Мандатник
Представник до літературної комісії
Представник по зв’язкам з ЗМІ
Представник до справ у лікувальних закладах

Речник – координує діяльність інших, що виконують певні службі, і тих учасників групи, які приймають відповідальність з гостинність, літературу, приготування кави, чаю, планування зустрічей та інформації про інші діяльність інших груп. Чим більше речник та інші особи, що виконують певні функції в групі знають про АА як цілість, тим краще виконують свої функції. Чітко пам’ятаючи про Першу Традицію та заохочуючи учасників до ознайомлення з усіма Традиціями, допомагає запевнити здорову атмосферу в групі. Речник повинен бути добрим слугою у всіх напрямках служіння групи.
Кожна група має свої процедури ведення зборів, але якщо інші особи, що задіяні в службах або комісіях не є добре зорієнтовані і від речника очікується, щоб:
оголошував і\або висилав інформацію про важливі дії та події з життя АА
мав в наявності та постійно корегував (стислу та достовірну) список імен, адрес та номерів телефонів учасників групи (після отримання згоди кожного учасника) і\або знав, який з них є досяжний в рамках несення послання 12 коку.
Мав в наявності список річниць (ювілеїв) учасників групи, якщо таким є бажання групи.
Допильновував таблицю оголошень АА, інформаційних бюлетенів та інших інформацій.
Слідкував щоб УРО АА а також інтергрупа чи регіон, були поінформовані письмово про всі зміни адрес, місць проведення зборів або осіб що виконують службові функції у своїх групах.
Приймав та розподіляв звернення про допомогу в темі 12 кроку (хіба, що є визначена особа для цих завдань, що займається координацією дій у несенні послання ё12 кроку.
Інформувати учасників групи про кореспонденцію з інших груп, інтергруп та регіону
Підтримував добрі стосунки з господарем приміщення
Висловлювався від імені групи, на зовні, це значить підтримував зв’язок з місцевими професійними осередком, що мають контакт з алкоголіками якім ще терплять (хіба, що є особа відповідальна за зв’язки з професійними осередками та іншими)
Брав участь в роботі інтергрупи.

Ох ці проблеми групи АА…
Проблеми групи часто вказують на здорову та потребуючу різновид думок поміж учасниками групи. Це дає нам шанс, словами 12 кроку, до “застосування цих умов у всіх своїх ініціативах”.
Проблеми групи можуть мати популярне в колах АА, вираз: “Що група повинна робити з “льотчиками – зальотниками?” у який спосіб можемо виправити спадаюче відвідування зібрань?” “Як можна зацікавити більше осіб до допоміжних робіт у групі?” “Що група має робити, коли хтось з учасників зламає анонімність?” Що робити з чиїмось романтичним нахилом на “тринадцятий крок”? Як можемо вивільнитись від домінування “кривавих дияконів, тих старих аовців, які стверджують, що знають, що є краще для групи”? І в який спосіб можемо схилити тих старих аовців до більш частішого бажання ділитися своїм досвідом у розв’язанні спірних питань групи?”
Майже всі ці проблеми в групі мають свій розв’язок, до якого зазвичай можна дійти за допомогою механізму напрацьованого сумління групи. І важливим є, почуття гумору, моменти заспокоєння, терпеливість, ввічливість, готовність вислухати та почекати – плюс почуття справедливості і довіри у “Силі Більшій за нашу власну” – виявилися більш перспективні а ніж аргументи закону чи особисті погляди.

Традиція Шоста: Група АА неповинна

Співпраця а не об’єднання.
АА – це Світова Спільнота.
Хто керує нічлігом для убогих або іншими лікувальними осередками? АА – не надає жодних медичних чи соціальних послуг. Як спільнота ми не кваліфіковані до надання такої допомоги.
Однак, багато учасників АА служать як штатні працівники у клініках, соціальних службах міста чи лікувальних осередках. Нема нічого подібного до “клініки АА” або “дім АА” – хоча зустрічі АА і спільнота з ініційована учасниками АА є доступна в багатьох з цих місць.
Згідно з 6-ю Традицією учасники і групи АА дбають про те, щоб а ні назва осередку а ні запропонована література або бланк фірмовий не мали назви АА. Не належить використовувати жодних інших назв (таких, як “Дім 12 кроку”), які можуть ввести в блуд та плутанину як учасників АА так і їх прихильників.

Posted in Програма АА Тексти АА Форум Читальня Що мені дало АА

Парадокси служіння в групі АА

Ця стаття не ставить перед собою мету переповісти основні положення служіння в АА, які прописані в керівництві по служінню в АА та в Дванадцяти Принципах Служіння у світі.
Мета написання цієї статті – розглянути всі  можливі моральні та духовні аспекти, які постають перед кожним членом спільноти, який обрав шлях добровільного служіння в АА.

Нещодавно мені довелося проводити робочі збори в своїй домашній групі АА «Єдність» по питанню служіння, і я з жахом почав розуміти, що не всі молоді члени групи адекватно розуміють про яке служіння йдеться. Не всі розуміють, чому я так настирливо наполягаю на добровільності ротації керівного складу групи та обранні делегата на робочу конференцію РОЗРУ. Тоді мені прийшлося роз’яснювати їм давно доступні моєму розумінню речі. Ця обставина і наштовхнула мене на ідею написати статтю в журнал «Джерело», щоб інформація могла послугувати всім, кого цікавить дана тема.

Що ми знаємо про служіння в АА? Знаємо, що існує дванадцять принципів всесвітнього служіння, знаємо, що існує керівництво по служінню в АА.

Так, ми знаємо про це, і деякі з нас навіть читали ці положення. І про що там йдеться? Керівництво говорить про те, як можна організувати якісну роботу кожної окремої групи. Як обрати керівника групи, заступника керівника, секретаря, скарбника і бібліотекаря. В керівництві доступно описані права і обов’язки посадових осіб. Ця форма керівництва розповсюджується і на інші формальні утворення керівних органів. Перед дванадцятьма принципами всесвітнього служіння стоїть інше завдання. Перший принцип говорить про таке: «У всесвітній діяльності служб АА кінцева відповідальність і найвищі повноваження повинні завжди належати колективній свідомості усього нашого товариства». В такій манері написані і решта одинадцять принципів всесвітнього служіння. А, що робити зі всім цим звичайному члену домашньої групи АА? Що з вище означеного стосується його безпосередньо, а що опосередковано? Як не загубити себе в усій цій лавині правильних слів і термінів? Як почати правильно діяти і мислити? І, щоби розібратися з усім цим, почнемо від самого початку заснування окремої групи АА.

Я прийшов на засідання групи АА в вересні 2002 року. На той момент я навіть і не здогадувався, що я алкоголік, думав, що маю тимчасові проблеми, але сам їх подолаю. Я запізнився на засідання, але свічка вже горіла, а секретар читав преамбулу. На мене це засідання не справило враження. Я очікував якихось наукових одкровень, а почув сповіді залежних від алкоголю людей. При чому, мені здавалося що я пив крутіше і яскравіше ніж вони. Але, після засідання мені запропонували каву, а далі я спитав, чи можна ще раз прийти, бо відчув, що це єдине в світі місце де мене можуть вислухати і зрозуміти. Деякий час я знаходився в полоні свого пост алкогольного егоцентризму, рахуючи, що групу організовують для мене, і все, що на ній відбувається існує тільки для мене. Тоді мені навіть в голову не приходило, що хтось добровільно служить секретарем, хтось скарбником, хтось бібліотекарем, хтось миє чашки, а хтось розставляє стільці. Я тішився своєю вдаваною свободою. Інколи міг прийти на групу, а міг і не прийти. Мене аніскілечки не турбувало, хто і як організовує засідання групи. Та з часом я зрозумів, що всяке дійство має свою ціну, і якщо я хочу щось отримати, то повинен щось від себе віддати. Так, я вільна людина, але, що з цією свободою робити?! Як правильно нею розпорядитися? Вірне розуміння свободи до мене прийшло набагато пізніше. А цей вислів написав на засіданні групи, нещодавно: «Свобода, не окреслена правами і обов’язками веде до анархії». Бо, що насправді, що є істинною свободою? Певно, вільна можливість знаходитись в соціумі і не заважати йому, або не стати перепоною для вільного існування інших людей. А анархія? – це хаос і деструктивна поведінка, направлена на руйнування існуючого порядку. Отже, справжня свобода базується не тільки на правах і обов’язках, але й на відповідальності, совісті і любові до кожної особистості.

Моєю першою спробою досягнути успіхів в служінні – стало миття горнят. Робив це я невпевнено і нікого не питаючи, але ця діяльність чомусь дала мені стійке розуміння причетності до чогось більшого і значущого ніж те, що було до цього. Воно дарувало мені тиху радість і відчуття єднання з товариством АА. Наша група була дуже молодою, ми рахували дні  і місяці тверезості, тому діяли інтуїтивно. Все робилося на групі по-принципу: «Хлопці, хто з вас візьметься за дану справу?», хтось відгукувався на пропозицію, і з рештою добровільно виконував якісь обов’язки перед спільнотою. При чому, не було ніяких строків, або термінів в добровільному служінні. Пам’ятаю, як на одеському святковому Форумі голова УЦО України Валентин (борода) запропонував мені стати єдиним делегатом від всього західного регіону на робочий конференції УЦО, і я погодився. Тоді строк моєї тверезості був 1 рік і 2 місяці, але я розумів, що інформація, яку я привезу з конференції допоможе моїй групі якісно працювати. З того часу, представник від нашої групи був присутній на кожній робочій конференції по служінню для груп АА України, бо я добровільно служив делегатом сім років поспіль. Ми мало, що знали, нам ніхто не міг нічого толком пояснити, але в нас буле стійке бажання здобувати інформацію для виживання та якісного існування нашої домашньої групи. Так ми прожили перші чотири роки. Служили товариству АА як могли, і як уміли. Проводили свої святкові Форуми, приймали участь в заходах, що проводилися в інших містах, та потроху набиралися розуму. Якось, на п’ятому році заснування нашої домашньої групи ми взяли в руки керівництво по служінню в АА і провели свої перші робочі збори. На зборах ми обрали керівний склад групи і делегатів на робочу конференцію УЦО України. З того часу у нас з’явилося розуміння такого поняття, як служіння в АА, з’явилося розуміння необхідності ротації всіх членів групи АА на керівних посадах. Окремі члени нашої групи взяли на себе добровільну відповідальність в служінні АА, а також з’явилася можливість спитати їх за виконану роботу.

Все стало на свої місця. Багато з того, що відбулося навколо нас стало зрозумілим. Поняття права вибору і індивідуальної свободи знайшли своє логічне підтвердження. З одного боку, кожна людина, яка визнає свою залежність від алкоголю і бажає її позбутися може бути членом товариства АА, при чому, її ні до чого не примушують і ні до чого не зобов’язують. Вона може назвати себе любим іменем, або псевдонімом. Вона може прийти на засідання групи коли побажає, і піти з групи коли схоче. З другого боку, для того, щоб було куди прийти, отримати допомогу і одужувати, необхідно, щоб це засідання хтось організував. Ось тут і починає працювати принцип: «Хто не з нами – той проти нас». І з цим, ніби, все зрозуміло. Є люди, які визнають свою причетність до товариства АА і беруть на себе добровільні обов’язки в служінні. Є люди, які не приймають наші прості правила, не розділяють наші турботи. Вони повертаються до минулого способу життя. Є ще люди, які «не вашим – не нашим», яких класик марксизму називав «примкнувшие». За звичай, це ті люди, що не можуть до кінця визначити, що з собою робити. Вони можуть бути або з нами, або повернутися до минулого способу життя. Нажаль шанс на успіх у цих людей є дуже малий. І, в більшій мірі, від колективного розуму групи АА буде залежати куди нахилиться чаша їх терезів. А, як можна зрозуміти де ти і з ким ти? Коли член спільноти АА бере на себе добровільні обов’язки по служінню, він тим самим декларує свою причетність до самого товариства АА. Окрім цього він отримує підтримку Вищої Сили, бо вона завжди прихильна до тих, хто може добровільно щось віддавати на користь усього товариства. Існує така житейська істина: «Для того, щоб щось отримати, потрібно щось і віддати». Все вірно. Той хто бере на себе добровільні обов’язки в служінні АА, насправді, віддає свій вільний час, кошти, а іноді і частину здоров’я, заради досягнення спільної мети. Тому, кожному члену товариства АА необхідно визначитися: чи він з нами, чи проти нас, чи може він тимчасово причетний до товариства АА. Якщо товариство АА і Вища Сила дали мені можливість одужувати і будувати своє нове тверезе життя, то і я щось маю  повернути їм натомість. Погодьтесь, що отримувати щось задарма і не віддячити за це, виглядає якось несправедливо. А, що я можу дати товариству АА? – ділитися своїми знаннями, силами та надіями; служити та доносити наші ідеї до тих, хто все ще страждає від алкоголізму. Якщо я пройшов шлях від миття горнят до служіння в окремих комітетах України, то безперечно можу віддати свої знання тому, хто крокує моїм шляхом. А він, в свою чергу, передасть знання тому, хто буде йти за ним. І тоді, людина яка все ще страждає від алкогольної залежності буде мати куди прийти і отримати шанс на одужання.

м. Івано-Франківськ. Група «Єдність». Віктор К. 04.04.2017 року.

0 13
Posted in Із за-кордону Читальня

Сьогодні 125 річниця

Сьогодні 125 річниця із дня народження легендарної особи, історію якого обговорюють та шанують у більш як 160-ти країнах світу… Відомого під ніком Білл У. (November 26, 1895)Білл УІЛСОН/Вільям/ /Bill (William Griffith) WILSON/ (1895 — 24.1.1971),американський бізнесмен, один із засновників товариства «Анонімні Aлкоголіки».
І мабуть недарма його ім’я знаходиться у переліку 20-ти найвидатніших винаходів 20-го століття. У п”яному мареві та у часи просвітлення він незупинявся у пошуках подолання власної жаги до алкоголю. Видатні люди та бізнесмени, священники та меценета кожен стверджував щось своє, зберігаючи свої канони… А Білл У. Власне вдалося обєднати, а точніше знайти “золоту середину” та описати свій та іншихо одужуючих алкоголіків у книзі “Анонімні Алкоголіки”. Книгу почали писати коли кількість одужуючих алкоголіків сягнула більше 100 осіб…. Над книгою працювало 32 особи, серед них лікарі, священники, бізнесмени…
Сьогодні на американських сайтах можна знайти чернетки цієї праці, з примітками, та виправленнями. Було багато спірних думок та тверджень і алебй багато спільного… І їх досвфд потім переписали у вигляді Програми 12 Кроків.


У вікіпедія говорить, що: 12 Кроків – програма духовного переорієнтування для залежних від алкоголю. Метою є визнання своєї залежності, апелювання до «вищої сили» для лікування, відшкодування збитку, завданого іншим в результаті залежності і донесення цілющого знання до інших узалежнених. Значною мірою покладається на прийняття «вищої сили» або Бога, який може розумітися по-різному, але це є обов’язковою діючою силою в одужанні.Програма «12 кроків» використовується у роботі груп АА. Як правило, для ефективного опрацювання етапів програми необхідною є наявність досвідченого учасника (спонсора – наставника), здатного роз’яснити принципи кожного кроку. На основі програми була створена так звана Мінесотська модель лікування алкоголізму та інших узалежнень, що припускає участь професіонала-психотерапевта як рівного учасника.
Папа Іван Павло II назвав Програму «12 кроків» «найдуховнішою програмою» і всіляко заохочував до її поширення. АА і Програма «12 кроків» сильно поширені не тільки в католицькому середовищі, але й серед протестантів, а в останні роки почали дуже швидко поширюватися серед православних в Росії, Білорусі та Україні. “Програма має релігійне підґрунтя і вкінці може привести людину до храму”.

Posted in Історії виздоровлення Форум Читальня

Про “зриви”

«Зривники» потребують розуміння …
Зриви часто є своєрідним вираженням бунту; в деяких з нас такого бунтарського духу більше, ніж у інших. Зриви можуть також викликатися ілюзією, що людина вже «вилікувався» від алкоголізму. Причиною зривів може бути також безпечність і самозаспокоєння. Мало кому з нас вдавалося подолати цей період абсолютно тверезими. Два-три роки все йде прекрасно, і раптом ця людина зникає, і ми його довго не бачимо. Деякі з нас страждають від надмірного почуття провини через вади та слабкості, від яких ми або не можемо, або не хочемо позбутися. Занадто мало вибачення самого себе і занадто мало молитви – таке поєднання сприяє зривам.

    До того ж на деяких з нас алкоголь надав більш сильнішу руйнівну дію. Інші ж, стикаючись з низкою емоційних подій та негараздів, не можуть знайти в собі достатньо духовних сил, щоб протистояти їм. Є серед нас і люди, які страждають фізичними недугами. Деякі з нас більш схильні до тривалого нервового виснаження, тривог і депресій. Такі фактори найчастіше сприяють зривам, а іноді вони навіть пригнічують задавлюють людину.

    Бесіда, 1960.

Posted in Читальня

Групи АА on-line

0 31
Posted in Форум Читальня

Мало часу – або мої цукерки

“Я порахував свої роки і виявив, що у мене лишилося менше часу на життя, ніж я прожив. Я відчуваю себе дитиною, яка виграла коробку цукерок, перші з’їла із задоволенням, а коли зрозуміла, що лишилося декілька, то починає по-справжньому їх смакувати.Я не маю часу на нескінченні конференції, присвячені статутам, законам, процедурам і внутрішнім правилам, знаючи, що нічого не буде досягнуто.В мене немає часу терпіти абсурдних людей…У мене немає часу на боротьбу з посередністю. Я не хочу бути на зборах, де помпується его.Я не можу терпіти маніпуляторів і опортуністів. Мене тривожать заздрісні люди, які дискредитують більш здібних, щоб привласнити їх позиції, таланти і досягнення.
Мені лишилося надто мало часу, щоб обговорювати заголовки. Я не бажаю цього, бо моя душа поспішає. Надто мало лишилось цукерок в коробці.Я хочу жити з людьми, які несуть в собі Людяність. Люди, які можуть сміятися зі своїх помилок, які досягли Свого успіху. Люди, які розуміють свій Поклик і не ховаються від своїх Обов’язків. Ті, які захищають людську Гідність і прагнуть бути на боці Істини і Праведності. Це те, що робить життя вартим Життя.Я хочу оточити себе людьми, які знають, як торкатися сердець инших. Люди, які через важкі удари життя навчилися рости і зберігати ніжні доторки душі.Так, я поспішаю, я поспішаю жити з інтенсивністю, яку може подарувати тільки Зрілість.Я стараюсь не витрачати даремно жодну з цукерок, які залишили для мене. Я впевнений, що вони будуть смачнішими, ніж ті, які я вже з’їв.Моя мета – дійти кінця у згоді з самим собою, з моїми близькими і моїм сумлінням.Ви гадали, що у вас два життя, і раптом ви розумієте, що у вас було і є тільки одне”…*********************************************************************Mário de Andrade (Сан-Паоло, 1893-1945). Поет, письменник, есеїст, музикознавець, один із засновників бразилійського модернізму.

Posted in Читальня

Співпраця з державними органими.

Спільний наказ МВС України та міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту від 07.09.2009 N 3131/386 передбачає спеціальні повноваження дільничних інспекторів для скерування громадян, які раніше вчиняли сімейні конфлікти, насильство над членами родини,  хуліганські вчинки тощо, на примусове проходження психологічної корекції поведінки:

«Служба дільничних інспекторів міліції в разі необхідності видає особі під розписку направлення на проходження корекційної програми, що спрямована на подолання хворобливої залежності особи».

    Корекційні програми – це різноманітні семінари, тренінги, інші форми впливу на особистість та поведінку особи з метою зміни її поведінки на більш пристосовану до життя в суспільстві.

Ось напрацьована пам’ятка для Дільничого інспектора поліції.

памятка

0 58
Posted in Програма АА

Програма 12 Кроків AA

12 Кроків — програма духовного переорієнтування для залежних від алкоголю. Метою є визнання своєї залежності, апелювання до «вищої сили» для лікування, відшкодування збитку, завданого іншим в результаті залежності і донесення цілющого знання до інших узалежнених. Значною мірою покладається на прийняття «вищої сили» або Бога, який може розумітися по-різному, але це є обов’язковою діючою силою в одужанні.

Програма «12 Кроків» використовується у роботі груп АА. Як правило, для ефективного опрацювання етапів програми необхідною є наявність досвідченого учасника (спонсора — наставника), здатного роз’яснити принципи кожного кроку.

Програма “12 Кроків”, в оригіналі, була створена з її невідємним додатком “12 Традицій”. 12 Традицій – це принципи, які покладені в основу функціонування групи, та цілої(світового масштабу) Спільноти АА загалом. Підтримки її розвитку і доброзичливого спілкування її членів. 12 Традицій – це не закони і правила, а лише побажання, які складені на основі попереднього досвіду Анонімних Алкоголіків.

На основі програми була створена так звана Мінесотська модель лікування алкоголізму та інших узалежнень, що припускає участь професіонала-психотерапевта як рівного учасника.

Дванадцять Кроків АА

  1. Ми визнали, що ми були безсилі перед алкоголем, що наше життя стало некерованим.
  2. Повірили, що Сила, могутніша ніж наша власна, може повернути нам здоровий розум.
  3. Прийняли рішення доручити нашу волю і наше життя під опіку Бога, як ми розуміли Його.
  4. Зробили сумлінну та безстрашну моральну інвентаризацію самих себе.
  5. Визнали перед Богом, собою та іншою людиною достеменну природу наших помилок.
  6. Були повністю готові до того, щоб Бог усунув всі ці дефекти характеру.
  7. Покірно попросили Його усунути наші недоліки.
  8. Склали список усіх людей, кому ми заподіяли шкоду, і стали готовими відшкодувати всім їм завдані збитки.
  9. Особисто відшкодовували заподіяні цим людям збитки, де тільки можливо, крім тих випадків, коли це могло зашкодити їм або кому-небудь іншому.
  10. Продовжували робити особисту інвентаризацію, і коли ми були неправі, відразу визнавали це.
  11. Шукали шляхом молитви і медитації покращення нашого свідомого контакту з Богом, як ми розуміли Його, молячись лише про знання Його волі щодо нас і сили виконати її.
  12. Досягнувши духовного пробудження, як результат цих кроків, ми намагались нести це послання до алкоголіків і застосовувати ці принципи у всіх наших справах.

Дванадцять Традицій АА

1. Наш спільний добробут повинен бути на першому місці; особисте одужання залежить від єдності АА.
2. Для нашої спільної мети є лише один найвищий авторитет – люблячий Бог, як Він може виразити Себе в нашій груповій свідомості. Наші лідери – лише наділені довірою служителі; вони не керують.
3. Єдиною вимогою для того, щоб стати членом АА, є бажання кинути пити.
4. Кожна група має бути цілком самостійною, за винятком справ, які стосуються інших груп або АА в цілому.
5. У кожної групи є лише одна головна мета – нести своє послання до алкоголіка, який все ще страждає.
6. Групі АА ніколи не слід підтримувати, фінансувати або надавати ім’я АА для використання жодній спорідненій організації або сторонній установі, щоб проблеми, пов’язані з грошима, власністю і престижем не відволікали нас від нашої головної мети.
7. Кожній групі АА слід повністю спиратись на власні сили, відхиляючи внески ззовні.
8. Анонімним Алкоголікам варто завжди залишатися непрофесійним об’єднанням, проте наші службові центри можуть наймати спеціальних працівників.
9. АА, як таким, ніколи не слід мати системи управління; але ми можемо створювати ради або комітети, безпосередньо відповідальні перед тими, кого вони обслуговують.
10. Товариство Анонімних Алкоголіків не має точки зору щодо зовнішніх питань; отже ім’я АА ніколи не слід залучати до громадських дискусій.
11. Наша політика зв’язків з громадськістю ґрунтується на привабливості, а не на рекламі; нам потрібно завжди зберігати особисту анонімність на рівні преси, радіо та кіно.
12. Анонімність є духовною основою всіх наших Традицій, що завжди нагадує нам ставити принципи перед особистостями.

Переклад затверджено Літературним Комітетом Української Ради по Обслуговуванню АА 2012р.

0 33
Posted in Із за-кордону ЗМІ ЗМІ про АА Форум Читальня Що мені дало АА

Кращі радіоверсії від АА

0 43
Posted in Читальня

Лист звернення до груп AA

Дорогі члени АА!

Звертаємося до Вас, щоби допомогли нам виконати головну мету нашого Товариства «нести своє послання до алкоголіка який все ще страждає.»

Цього року вийшло з друку четверте видання Великої Книги українською, та при додруці додаткового тиража ми хотіли б розмістити історії українських членів АА у цьому виданні нашої книги.

На жаль на сьогоднішній день ми не маємо досить історій щоби це зробити. Ми очікували десь 25 до 30, але до тепер тільки одержали вісім. Наша мета є включити десь 12 – 15 історій у нове видання. Просимо Вас допоможіть нам допомогти тим хто ще страждає.

Історії одужання – відігрівають дуже важливу роль у донесені нашого послання до страждаючого алкоголіка.

У 1954 Білл В. написав у листі до тодішнього голови ради обслуговування (неалкоголіка) Бернарда Сміта: «Розділ з історіями у Великій Книзі є багато більш важливим, ніж більшість з нас думає. Це наш головний спосіб ідентифікації з читачами за межами АА; це є письмовий еквівалент слухання спікерів на зборах АА; це наша вітрина результатів…»

Заохочуємо Вас якнайшвидше пересилати Ваші історії одужання.

Ми будемо розглядати усі надіслані історії членів АА, що живуть в Україні. Якщо ви зацікавлені, щоб Ваша історія одужання була розглянута, то просимо переслати її в форматі Word на електронну адресу Анатолій В. vastol72@ukr.net

Найважливіша річ — це знайти добрі історії АА, а потім визначити з них ті, що відображають широкий обсяг досвіду і різноманітності.

Слова «Четверте видання» мають бути в темі електронного листа і на початку першої сторінки. Ваше повне ім’я, поштова адреса, e-mail, телефон, назва домашньої групи і дата початку тверезості повинні міститися на початку Вашої історії. Ви повинні зберегти одну копію для себе.

Історії мають бути написані українською мовою, мати обсяг від 5 до 10 сторінок (А4), розмір шрифту — 12, з подвійним інтервалом, і вміщувати від 1500 до 3000 слів. Ваші історії повинні розповідати про Ваше одужання в загальному: якими Ви були, що трапилось і якими Ви є тепер. Історія повинна бути відповідною, щоб доносити вістку одужання АА до тих, хто шукає допомогу у своїй проблемі з питтям. Члени АА, які пересилають історії, повинні мати більше 2 років безперервної тверезості та брати участь в АА.

Літературний комітет має право редагувати та вносити правки у надіслані історії, а Центр Обслуговування АА в Україні буде власником авторських прав.

Рішенням Ради загального обслуговування АА в Україні і Літературного Комітету Конференції загального обслуговування був створений Підкомітет по перекладу книги «Анонімні Алкоголіки» на українську мову у 2013.

Дякуємо,

Український Центр Обслуговування АА